Другие предметы | 5 - 9 классы
Твір "Світ очима простої людини" за повісю Вольтера "Простак".
Твір на тему Чому керувати собою важливе вміння людини?
Твір на тему Чому керувати собою важливе вміння людини?
Міні - твір яке значення має для людини сім'я?
Міні - твір яке значення має для людини сім'я?
( 7 - 6 ) речень.
ДАЮ 100 БАЛІВ ПОТРІБНА КАТАСТРОФІЧНОООО Твір - роздум на тему "Люди народжуються не для спокою" (Вольтер)?
ДАЮ 100 БАЛІВ ПОТРІБНА КАТАСТРОФІЧНОООО Твір - роздум на тему "Люди народжуються не для спокою" (Вольтер).
Твір за повістю вотера простак?
Твір за повістю вотера простак.
Твір міркування чому людина курить?
Твір міркування чому людина курить.
Допоможіть?
Допоможіть!
Твір - мініатюра тема Культура та її роль в житті людини.
Написати про відому людину, що прославила Україну на весь світ?
Написати про відому людину, що прославила Україну на весь світ.
Твір я на землі - людина?
Твір я на землі - людина.
Чому людина повинна знати свої права?
Чому людина повинна знати свої права?
Срочно твір невеликий !
Твір 5 речень чи можна назвати світ який створив Бог прекрасним і досконалим?
Твір 5 речень чи можна назвати світ який створив Бог прекрасним і досконалим.
На странице вопроса Твір "Світ очима простої людини" за повісю Вольтера "Простак"? из категории Другие предметы вы найдете ответ для уровня учащихся 5 - 9 классов. Если полученный ответ не устраивает и нужно расшить круг поиска, используйте удобную поисковую систему сайта. Можно также ознакомиться с похожими вопросами и ответами других пользователей в этой же категории или создать новый вопрос. Возможно, вам будет полезной информация, оставленная пользователями в комментариях, где можно обсудить тему с помощью обратной связи.
Філософська повість – важкий і цікавий жанр, інтелектуальна гра розуму, Він об’єднує в собі і есе, і памфлет, а автор висуває ідеї або сміється над цими ідеями і подіями.
Франсуа - Мари Аруе, знаемый як Вольтер, використовував жанр філософської повісті для того, щоб навчити людство, показати йому, що в нім погане, і не безпечне.
Пушкін називав його «умів і моди провідником».
Андре Моруа називав шедеврами Вольтера його «Задига», «Кандида» і «Простака».
Він говорив, що стиль Вольтера прямовисний, а до персонажів не можна відноситися серйозно – «не встигнеш навіть поплакати…» Кожного свого читача Вольтер примушує замислитися : хто цей герой?
Чи вірить він в долю?
Чи у Бога?
Чи хороша змальована автором країна?
Чи вона справедлива?
Усі ці ідеї характерні саме для епохи Просвітництва, коли свідомо вийшли ідеї, проголошені Французькою революцією, – ідеї Свободи, Рівність, Братерства, В повісті «Простак» Вольтер дискутує з теорією «природної людини» Жана - Жака Руссо.
«Коли читаєш ваш твір, – писав він Руссо, – так і хочеться стати рачки»
Герой «Простака» – дикун Гурон, дитя природи.
Він опинився у цивілізованому світі.
Ми бачимо цей «цивілізований» світ очима простої людини, він сприймає прості речі і прості взаємини між людьми, до усього відноситься буквально.
Гурон не розуміє, чому люди усі заплутують і роблять вчинки, де немає здорового глузду.
«Я витратив на свою освіту п’ятдесят років, але відносно здорового глузду мені буде важко впоратися з цією напівдикою дитиною», - так думає учитель Гурона.
У повісті Вольтер це прибігає до казкового або фантастичного сюжету.
Герої повести такі ж реальні, як і дійсність, сучасна письменникові.
Обивателі проявляють неабияку цікавість, слухаючи розповіді Гурона.
Вони докладають багато сил, щоб охрестити новонайденного родича.
Саме тут Вольтер вкладає у вуста дійових осіб повести полеміку про церкву і віротерпимість.
Мадемуазель, не розуміє, чому він досі не не католик, ніби у світі існує лише католицька віра.
Відповідь на це Вольтер вкладає у вуста Гурона, вона є новою для того часу ідеєю свободи віросповідання : «Кожен в Англії має право жити так, як йому захочеться».
Вирішивши добровільно прийняти католицьку віру, Гурон вивчає духовні твори і починає робити ті, що відповідають цьому духовному вченню вчинки.
Сприймаючи досить буквально усе прочитане в духовних текстах, він, кінчивши для вірянина сповідь, вимагає такої ж сповіді від ченця, а хреститися намагається в річці, виконуючи тим самим букву католицтва.
Такі ситуації, в яких опиняється Гурон, вигадані Вольтером для того, щоб поговорити, наскільки безглуздими є закони і правила в так званих «цивілізованих» країнах.
Якими нікчемностями виглядають європейці у свої бажаннях пояснити дикунові сумнівні переваги свого життя.
Коли Гурон дізнається, що для того, щоб одружитися з улюбленою жінкою, не досить їх особистих обітниць, вимагаються ще свідка, нотаріуси, угоди і дозволи, він доходить виводу : «Напевно, ганебні люди, якщо вам потрібні таки застереження…» - говорить він.
Герой Вольтера не розуміє і конфессионных взаємин католиків і гугенотів, і вимагає пояснити, чому «такий великий король, чия слава дійшла навіть ті країни Гуронов, залишив себе без такої великої кількості сердець, які могли б любити його, і такої великої Кількості рук, які могли б служити йому»?
Дурість цих розбіжностей сьогодні ще реальніша, Вольтер робив наголос на цьому три століття тому.
На жаль, вона є актуальною і сьогодні.
Представники різних концесій налагоджені вороже один до одного і не можуть об’єднати людство.
З далекого століття фернейский мудрець підказує нам, людям двадцять першого століття, що не потрібно шукати зло в цивілізації або культурі, в науці або в ціні.
Зло криється в аморальному облаштуванні суспільства, у відсутності моральних принципів у людей.
Отже, можливо, відповіді ми знайдемо у Вольтера, який в Простаку стверджував : «Читання піднімає душу, а освічений друг приносить ідею».