Другие предметы | 5 - 9 классы
Казка про лінь 10 - 20 речень.
Марія Чумарна Казка про друга скласти план?
Марія Чумарна Казка про друга скласти план.
ПОЖАЛУЙСТА ПОМОГИТЕ.
7 речень до питання про природу у повсянденому житті?
7 речень до питання про природу у повсянденому житті?
Скласти 3 речення про труд?
Скласти 3 речення про труд.
Придумати вірш твір оповідання казку не жартуй з вогнем?
Придумати вірш твір оповідання казку не жартуй з вогнем.
Текст із 3 речень про школу на русском языке?
Текст із 3 речень про школу на русском языке.
Казка поррівняння яблуня і береза 10 - 15 речень до до кінця дня?
Казка поррівняння яблуня і береза 10 - 15 речень до до кінця дня.
Біографія про Пушкіна 10 речень коротко?
Біографія про Пушкіна 10 речень коротко.
Казка про лінь 10 - 20 речень?
Казка про лінь 10 - 20 речень.
8 речень про толерантність?
8 речень про толерантність.
Вы зашли на страницу вопроса Казка про лінь 10 - 20 речень?, который относится к категории Другие предметы. По уровню сложности вопрос соответствует учебной программе для учащихся 5 - 9 классов. В этой же категории вы найдете ответ и на другие, похожие вопросы по теме, найти который можно с помощью автоматической системы «умный поиск». Интересную информацию можно найти в комментариях-ответах пользователей, с которыми есть обратная связь для обсуждения темы. Если предложенные варианты ответов не удовлетворяют, создайте свой вариант запроса в верхней строке.
Жили собі чоловік і дружина.
Обоє такі ледачі… Та к і силкуються діло на чужі плечі скинути, аби тільки самим не робити… І двері в хату ніколи на гачок не засували : уранці - бо вставати, руку простягати та знов гачка скидати… І так проживемо.
Якось жінка наварила каші.
А що вже закрупинка від крупинки так і відпадає.
З’їли кашу і ложки облизали.
Глип, а в горщику збоку на дні приварилася каша, мити горщика треба.
От жінка й каже : – Ну, чоловіче, я своє діло зробила – каші наварила, а горщик тобі мити!
– Ну, чоловіче, я своє діло зробила – каші наварила, а горщик тобі мити!
– Та годі - бо!
Чи ж то чоловіче діло горщики мити!
І сама помиєш.
– А от і не подумаю!
– І я не буду.
– А не будеш – хай так і стоїть!
– сказала жінка, поставила горщик на припічок, а сама на лаву.
Стоїть горщик немитий.
– Жінко, чуєш, жінко!
Треба горщика помити!
– Сказала – твоя це робота, ти й мий!
– Ну ось що, жінко!
Умова дорожча від золота : хто завтра перший встане і перше слово скаже, тому й горщика мити.
– Гаразд, лізь на піч, там видно буде.
Уклалися.
Чоловік на печі, жінка на лаві.
Настала темна ніченька, потім ранок.
А вранці ніхто й не встає.
Ні те, ні те не ворухнеться – не хочуть горщика мити.
Жінці треба корівку поїти, доїти і в череду гнати, а вона й з лави не підводиться.
Сусідки вже корівчин погнали.
– А що це Меланки не видно?
Чи все благо?
– Та, буває, припізнилася.
Назад ітимемо, мо’, зустрінемо.